театр-студия "Индустрия моды"

Поль­ща 2006.

Це бу­ла од­на з найцікавіших по­доро­жей у моєму житті. Цього ро­ку на літніх каніку­лах гру­па дітей з гурт­ка „Індустрія мо­ди” бу­ли зап­ро­шені до Польщі. В од­но­му з міст цієї країни – Пу­лавах про­ходив фес­ти­валь „Іза­беліада”, в яко­му ми та­кож бра­ли участь. Цей фес­ти­валь про­ходить що­року. В ньому бе­руть участь різні ар­тисти, які по­казу­ють свої спек­таклі, по­кази, про­водять різні кон­курси. За час пе­ребу­ван­ня в Пу­лавах ми встиг­ли ог­ля­нути його, пос­постеріга­ти за людь­ми, звик­ну­ти до цього се­редо­вища. Нас во­зили на різні екс­курсії, нап­риклад, в Казімеж Доль­ний. Це нез­ви­чай­не містеч­ко, яке на­гадує каз­ку. Ще в нас бу­ла екс­курсія до сто­лиці Польщі – Вар­ша­ви. Місто, як і всі, що ми ба­чили, має свою особ­ливість. Бу­ла про­гулян­ку по те­риторії мальов­ни­чого па­лацу, збу­дова­ного для Ка­тери­ни ІІ, який весь ото­чений во­дою. Гар­ний парк, різні фон­танчи­ки, гон­до­ли, ди­вовижні га­ляви­ни прос­то за­чару­вали нас. Потім нас по­вез­ли че­рез цент­ральні ву­лиці до ста­ровин­но­го міста, відбу­дова­ного спеціаль­но для то­го, щоб відро­дити ту епо­ху ста­рови­ни: вузькі ву­лич­ки, низькі бу­дин­ки, архітек­турні скуль­пту­ри розк­ри­вали всю цю кра­су.
Че­рез де­який час ми поїха­ли до міста Б’єч, яке теж спра­вило на на­шу гру­пу ве­лике вра­жен­ня. По до­розі до міста до нас приєдна­лося ще 14 поль­ських дітей, з яки­ми ми швид­ко поз­найоми­лись, здру­жились і знай­шли спіль­ну мо­ву. Ще 10 днів ми всі ра­зом жи­ли в цьому місті. Кож­но­го дня бу­ли різні екс­курсії по ціка­вим місцям. Відвіду­вали ду­же ба­гато різних кос­телів, со­борів, кап­ли­чок, замків, спілку­вались з по­ляка­ми, їзди­ли в ба­сейн, по­бува­ли в со­ляних шах­тах. Крім цього, ще два дні ми жи­ли в поль­ських сім’ях. Не бу­ло віль­ної хви­лини: їзди­ли ка­тати­ся на ве­лоси­педах, хо­дили в ба­сейн, гра­ли в різні ігри, про­гулю­вались по вечірньому містеч­ку, влаш­то­вува­ли бар­бе­кю. Сім’ї нас прий­ма­ли щи­ро, люб’яз­но, ста­вились з цікавістю до нас і на­шої країни. Во­ни ска­зали, що не­одмінно завіта­ють до Києва.
Я ду­же за­дово­лена цією по­дорож­жю.